Життя після аварії
Для всієї України це роки болю, боротьби з наслідками катастрофи й вшанування людей, які стали частиною цієї історії.
Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії; 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами; 200 тисяч квадратних кілометрів — на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів — сільськогосподарські землі. А що сьогодні? Чи все гаразд? Чи навчила ця катастрофа людство на всій планеті?
Це все питання, на які ми й досі не можемо відповісти однозначно.
Ми досі відчуваємо наслідки Чорнобильської катастрофи.
Ми впевнені, що українці засвоїли її уроки, виправили свої помилки та зрозуміли багато того, чого раніше не розуміли та навіть не усвідомлювали.
Росія, на жаль, цього не зробила. Вона продовжує практику ядерного терору та окупації ядерних об'єктів, обстріли енергосистем тривають.
Чорнобильську атомну електростанцію звільнили, тоді як Запорізька атомна електростанція зазнала 14 відключень електроенергії. Все це є не лише проявом ядерного тероризму, а й відвертим ігноруванням уроків, які світ засвоює протягом 40 років, щоб запобігти повторенню катастрофи. Натомість російська федерація, здається, має намір посилити свою агресію проти енергосистеми України і не тільки погрожує.
Ми мусимо і будемо обороняти й захищати дітей і сім’ї, ми й надалі будемо і мусимо допомагати один одному.
Підтримка для сімей, які лишилися без будинків, без усього, вкрай необхідна для українських сімей. Це основне наше завдання.
Створення робочих місць для людей, які переїхали з окупованих територій у Славутич, — це пріоритетні завдання та цілі, які ми ставимо перед собою разом із громадою міста та небайдужими людьми й організаціями. Війна докорінно змінила уклад життя затишного містечка. Лише завдяки своїй незламності та вірі у стійкість своєї країни славутичани змогли пережити страшні події окупації.
https://www.youtube.com/watch?si=i4vySq2mvriie9EW&v=sSmYIOU0ac4&feature=youtu.be
Багато матерів з дітьми і далі мусять перебувати в Закарпатті, бо тут безпечніше. Ці сім’ї потребують не тільки житла та фінансової підтримки, а в першу чергу — дбайливого ставлення та поваги до них і, звичайно, реабілітації.
Після Чорнобильської катастрофи були аналогічні питання та ситуації, з якими стикалися сім’ї. Але тоді не було досвіду і була інша війна, але ж вистояли. Змогли. https://visitslavutych.com/en/pro-slavutych/
І зараз зможемо завдяки вашій підтримці й співпраці, мудрості й доброті.
Дякуємо за солідарність партнерам та фінансову підтримку, яку ви надавали протягом 40 років і надаєте зараз.
Ми віримо в себе і у вас.
З повагою,
Команда GCU
Засновник GCU
Юрій Сапіга
